Дрівіа

Листкові пластини видовжені та інтенсивно зелені завдяки високому вмісту хлорофілу.

Рання фотосинтетична активність сприяє швидкому накопиченню енергії для росту.

Характерна для гібрида ранньостиглість проявляється у швидкому формуванні асимілянтів.

Ранній розвиток Дрівіа гарантує рівномірні сходи при знижених температурах весною.

Посухостійкість проявляється вже у фазі 2–3 листків завдяки адаптивній кореневій системі.

Навіть у стресових умовах гібрид формує вирівняну густоту посіву, що є основою майбутнього врожаю.

Сходи вирівняні по висоті, що свідчить про високу енергію початкового росту.

Паростки мають характерне світло-зелене забарвлення, сигналізуючи про активний фотосинтез.

Висота 5–15 см забезпечує оптимальний баланс між ростом надземної частини та розвитком коренів.

Молоде стебло має міцні механічні тканини, що забезпечує стійкість сходів.

Високе розташування майбутнього качана формується вже на ранніх етапах розвитку.

Пружність стебла є гарантією зниження ризику вилягання у подальших фазах росту.

Первинні корені забезпечують всмоктування вологи та поживних речовин для стартового росту.

Формування вузлових коренів підвищує здатність до закріплення рослини у ґрунті.

Активність кореневої системи забезпечує стійкість до нестачі вологи у верхніх шарах ґрунту.

Інтенсивний розвиток хлорофілу забезпечує швидке накопичення біомаси навіть на ранніх етапах.

Генетично закладена стійкість до коливань температури дозволяє уникати зрідження посівів у прохолодний період.

Синхронність сходів і вирівняність рослин створюють основу для формування однорідного врожаю з високим потенціалом.

Рослини досягають 30–80 см у висоту, нарощуючи потужну листову поверхню.

Листки розташовуються у шаховому порядку, що оптимізує фотосинтез.

Зростає потреба у воді та елементах живлення для підтримки темпів росту.

Від вузлів стебла активно відростають додаткові корені, що підвищує стійкість до вилягання.

Коренева система проникає глибше в ґрунт, використовуючи вологу із нижніх шарів.

Посилене засвоєння фосфору та азоту забезпечує закладання майбутнього врожаю.

У цей період визначається кількість рядів зерен у качані.

Висота точки закладання качана стабілізується, що впливає на рівномірність урожаю.

Рання диференціація тканин забезпечує потенціал продуктивності.

Кожен новий листок має високу концентрацію хлорофілу.

Інтенсивне поглинання сонячної енергії сприяє накопиченню органічної маси.

Оптимальна робота фотосинтетичного апарату гарантує формування резервів енергії для наступних фаз.

• Дрівіа демонструє високу адаптивність до посухи завдяки розгалуженій кореневій системі.

• Стабільність росту зберігається навіть за зниженого вологозабезпечення.

• У фазі V5–V7 рослини здатні швидко відновлюватися після механічних чи погодних пошкоджень.

Кількість потенційних зерен на качані формується вже на цьому етапі.

Відсутність стресів у фазі V5–V7 критично важлива для майбутньої врожайності.

Забезпечення оптимального живлення та захисту в цей період — основа реалізації генетичного потенціалу гібрида.

У період V1–R1 кукурудза демонструє інтенсивний вегетативний ріст.
Стебло швидко видовжується, формуючи до 18–20 листків.
Цей процес визначає загальну висоту рослини та її конкурентоспроможність у посіві.

Формується качан та майбутня кількість рядів зерен.
Це критичний момент, коли стресові умови можуть обмежити потенціал урожайності.
Відбалансоване живлення й волога напряму впливають на майбутню продуктивність.

Розвинена вузлова й додаткова коренева система стає основною.
Вона сягає понад 1 м у глибину, активно поглинаючи воду та поживні речовини.
Саме зараз закладається основа посухостійкості та стійкості до нестачі елементів живлення.

На стадії V1–R1 відбувається видовження стебла.
Листки залишаються ключовим джерелом асимілянтів для качана.
Це найбільш чутливий період до нестачі азоту й вологи.

У фазі R1 відбувається поява волоті та початок цвітіння.
Синхронність появи шовку і пилку визначає успішність запилення.
Цей момент є переходом від вегетативної до генеративної фази розвитку.

Будь-які стресові чинники у V1–R1 мають довготривалі наслідки.
Нестача вологи, поживних речовин або шкідники можуть знизити кількість зерен у качані.
Забезпечення оптимальних умов тут = фундамент урожайності.

Зернівки переходять від молочної до молочно-воскової стиглості.
Відбувається інтенсивне накопичення вуглеводів та білків у ендоспермі.
Цей період визначає майбутню масу зерна та його якість.

Листковий апарат працює на максимумі, забезпечуючи асимілянти для качана.
Високий індекс листкової поверхні гарантує ефективне використання сонячної енергії.
Будь-які хвороби чи пошкодження листя прямо знижують урожайність.

Качан інтенсивно збільшує масу та досягає характерної для гібриду Дрівіа виповненості.
Зерен у ряду формується від 32 до 39, що закладає високий урожайний потенціал.
Високе розташування качана полегшує фотосинтетичне забезпечення наливу.

Поглинання вологи з ґрунту максимальне, що робить культуру чутливою до посухи.
Проте генетично висока посухостійкість Дрівіа мінімізує втрати врожаю.
Функціонування кореневої системи у цей період критично важливе для наливу.

Стійкість до фузаріозу та гельмінтоспоріозу захищає качан від передчасного висихання.
Польова толерантність до сажки гарантує збереження структури зерна.
Це робить гібрид стабільним навіть у складних умовах сезону.

У цій фазі формується маса у 1000 зерен, що напряму впливає на економіку вирощування.
Вологовіддача в подальшому буде високою, що дозволяє економити на сушінні.
Завдяки ранньостиглості Дрівіа налив проходить рівномірно та синхронн

в.